Альманах саамской литературы. Москва, 2019.

сённтэдЬ Удлэсь Кёбпьля. Сбнн сяйпанэсь энЬтэ пашшнэннтъе я чузэхьт сон. — Мэнн тонн лыххькехь, нёшшь саххплинкэнч?! — пэзэдэсьтэ Чушшк, — тонн кбннЬтэхь мун, кбннЬтэхь! — Тонн, з — з — з, кбннЬтэхь мун... — Мыйй тбнэнЬ соаррнънэдэмь эфт няльм вёрьт, а тонн нёадцехь э ниммехь пугк вэр, тэдт элля вуййк лыххк. — Мунн ёамна! Ёамна! 3 — з — з! — умэ Чушшк, ноа Саххплинкэнч лоатткэнЬ сон эл кйххче э кадцэнЬт туммпла. Юльке вулленЬ ёгель суэпэнЬт сон. Шйг ляйй. Тэсьт Саххплинкэнч скрудтЬ кудст-нялкэ э Эльке бдзэ, мэнн порсэ лиххч. Чарр руэк лев шурр, ённэ сбнэсьт ли нялькесь лэсьтнедтэ, э Удлэсь Кёбпьля эйй нюэзельт оалкхэж гуэйке порет. Тэсьт сбнн вуэмэшьт эйй куххькенЬ, йжесь луннЬ, оайххьк тыкквэнЬ пакь. Тэдт паххьк кудст сон эллтнэмуж, брхэдэ э лыгкхэлэшкудэ кукесь пйльегуэйм, воалмаш ляйй ё нюччкье туэресь пялла, го пэдтэсс бйххьталл. Э аввта Саххплинкасьт лыгкнэшкудэ кйршнаххьтэмь тйдтлушшэмвудт. Соннэ пудэ вуаййва удла томтсуввэ тэнн поакенЬ. — Тонн ке ляхх? — кэджель Удлэсь Кёбпьля. — Мунн Нюэммель ля. Кбххт тонн мун суррькхэхь, Саххплинк, йжянт эллтнэмужэнЬ. — Вай мыйй тбнэнЬ томтас лёбпь я вуайй мага суррькхэ мугка пакь, манЬтэ тонн ляхх? — тыве Удлэсь Кёбпьля. — Кбххт вял вуайй. Вальт Нёал — сбнн вэлляй месткэ тугкенЬ, э мунн, кбххт тонн сарнах, «паххьк» лйннче сон пассьтлесь поанэнЬ. Сон эвтэсьт мунн ныдтЬ шэ ля удцьха, кбххт э тонн мун эвтэсьт. Эххт мйнэтЬ раттк: мунн саххплинкэтЬ эмм пор. Нёалл нюэммьлетЬ чофта шоабашт. — Вай тэста мугка шурр лёв? — тыкквэнЬлувэ саххплинкэнч.

RkJQdWJsaXNoZXIy MTUzNzYz